ІСПАНІЯ ОЧИМА УКРАЇНЦІВ НА МІЖНАРОДНОМУ ОБМІНІ

На початку травня група студентів та учнів шкіл Приірпіння в рамках проекту «Вісм життєвих компетенцій, що змінюють поведінку» та за підтримки Іменного фонду Дмитра Войцеха відвідала Іспанію. Діти побували у двох іспанських містах – Барселоні та Лоре де мар. Метою візиту було зрозуміти наскільки можливо працевлаштуватися за кордоном.
Поїздка розпочалася з Барселони. Місто вразило своєю чистотою та приязністю до туристів та іноземців...

Перший день був туристичний. Пішохідна екскурсія містом – і чудові каталонські краєвиди стали майже рідними. Зовсім швидко, буквально після декількох спусків у метро і розібравшись з усіма його різнокольоровими лініями, група з України почала відчувати себе як удома. Сприяла цьому відчуттю також і велика кількість «наших» у Іспанії. Будь-де можна було почути рідну мову, і не лише поміж туристів. Наприклад, у ресторані нас обслуговував офіціант з Борщагівки, який 3 роки вже мешкає в Іспанії, навчається у виші, а влітку заробляє на навчання.

Фотогалерея за посиланням http://irpinfond.io.ua/album614098

Відвідати кафе з національними стравами нас запрошувала Катерина, дівчина, яка нещодавно приїхала до Іспанії, в гості до мами. Мама мешкає тут вже більше семи років, вийшла заміж за місцевого «мачо» і продовжує працювати, доглядаючи за малими дітьми. Катерина щиро нам зраділа. З’ясувалося, що поки в місті вона мешкає нелегально, в Україну їй їздити не можна, а там залишився її коханий. Але дівчина все одно щаслива, що вирвалася з «загаженого Запоріжжя», як вона сказала, до цивілізованої країни.

Наступного дня відбулося знайомство з іншими учасниками проекту – представниками Вірменії, Сербії, Молдови та Румунії. Цього дня організатори провели лекцію на тему релігії. Діти дізналися про різні конфесії, обряди та традиції народів, які мешкають у світі та привозять свою культуру до Іспанії.
Третього дня були екскурсії містом – пам’ятник Колумбу, колишня арена для бою биків, церква серця Христа, співаючі фонтани… Українці поверталися додому під враженням від краси, яку подарував цьому місту улюблений каталонцями архітектор Гауді. На початку 20 століття він, перед проведенням всесвітньої виставки в Барселоні, об’єднав у єдине ціле старе місто й район навколо порту, створивши новий стиль в архітектурі – модерн.
Барселона – місто музей, такий висновок зробили діти з Приірпіння.

Далі програма заходу перенеслася за 100 км від Барселони на піщані береги Коста Брава у місто Лоре де Мар.
Там учасники проекту познайомилися ближче, щодня брали участь у тренінгах на теми працевлаштування за кордоном, навчання за кордоном, роботи волонтерів.

Багато історій організатори розповідали саме про українців, які шукають кращої долі в Іспанії. Більшість з них починалися сумно, але закінчувалися добре. Бувало й таке, що люди не їли по кілька днів, не мали чим годувати дітей, яких привезли з собою, але іспанці, як розповіла організатор програми колишня емігрантка з Сербії Мері, в більшості дуже сердечні люди і зазвичай допомагають емігрантам працевлаштуватися. Хоча, звісно, робота буває часто далекою від освіти, яку емігрант отримав на батьківщині.

Гуляючи містом Лоре де мар учасники проекту зустріли чоловіків з Херсону, вони зводили віллу одному з емігрантів з України, який заробив собі в Іспанії на шматок землі. Проходячи повз них, у дітей навіть не виникло сумніву, що це «свої» і вони зразу заговорили до них українською. Приємно, що чоловіки, які, як потім з’ясувалося, вдома спілкуються російською, залюбки перейшли на українську.

Студенти поцікавилися, чи гарно їм платять і чи купалися вони в морі?
Чоловіки посміялися, сказавши, що платять гарно, більше ніж удома… А щодо моря пожартували: «Море? Навіть і не чули, що тут є море…»
Лоре де мар – курортне містечко, де відпочиває і живе багато вихідців з колишнього союзу. Багато хто купує тут житло, одразу отримуючи вид на проживання. Невеличкі однокімнатні апартаменти коштують тут від 30 тисяч євро.

Охоронець одного з кафе в містечку теж виявився емігрантом з України. Чоловік каже, що нещодавно придбав собі житло і згодом влаштувався на роботу. Працює сезон – з травня по жовтень, отримуючи за місяць близько тисячі євро, а зимові місяці відпочиває. Каже, що поки один – йому вистачає, навіть щось може батькам відправити.

Варто згадати, що учасників проекту попереджали перед поїздкою щодо постійних крадіжок в Іспанії, як людей на органи, так і гаманців та інших дорогоцінностей. Але як показала практика, іспанці аж надто законослухняні. Якось, повертаючись з екскурсії до готелю дітей наздогнав чоловік, по тому як він захекався, було видно, що пробіг він чимало. Діти зупинилися і чоловік протягнув одному з них гаманця, який випав з кишені одного з учнів. Діти одразу запанікували, мовляв, все, нас обікрали – принесли порожній гаманець! Але всі кошти були на місці. Нас цей факт відверто здивував і українці почали ставитися до іспанців ще краще.

P. S. Окремо хочеться сказати про чистоту іспанських вулиць. Якось прокинувшись рано, побачили, що проїжджу частину миють з мильним розчином. Аж плакати захотілося, коли згадали про наші українські шляхи та безвідповідальність наших чиновників…

Автор - Олена ЖЕЖЕРА, керівник групи

Матеріал  газети "Західне передмістя Києва"